Наш баннер  |
2001 р. Святогір'я З дитинства рідне це містечко, Бог наче рай нам дарував. Ось під горами в'ється річка, Мов хтось її намалював. А гори, милі серцю гори - Святі у пам'яті віків. Мов в володіннях Святогора Церкви величаться по ним. Дуби кремезні і суворі, Сосни реліктової стан. В ліси зелені та діброви Містечко наче хтось сховав. Серця всіх поколінь прийдешніх Своїм нащадкам донесуть. Історію святого міста, Що Святогір'ям наречуть. Сім'я Гукасян Святогір'я Сходить сонечко яскраве, Із-за білої гори. Озаряє стрункі сосни, І могутнії дуби. Святогір'я моє любе, Моя рідна сторона. Ти найкраще в цілім світі. Кращих тебе міст нема. За Дінцем біліють церкви, Золотяться куполи. А гнучкі старенькі верби, Нахилились до води. Святогір'я моє любе, Краю милий для душі. Мов рідненька моя ненька, Ти найкращий на землі. Будять дзвони колокольні Там безмежнії ліса. У яких високі сосни, Піднялись у небеса. Святогір'я моє любе, Батьківщина ти моя. Дзвін твоїх церквів стареньких, Пролуна через віка. Цикал Ольга 3-Б Поклоніння жінці Хто нам усім життя подарував, Недоїдав, ночей не досипав, Міняючи, всім нам пелюшки? Все Ви-Жінки! Хто говорить по-людськи нас навчив? Хто нас теплом, Любов'ю оточив? Псували нерви кому малюки? Все Вам - Жінки! Красотою хто своєю полонив, Хто на собі таки нас одружив? Чого ми варті мамині синки, Без Вас, Жінки? Хто не дозволить тратить час дарма, Й пошле за тим, чого ніде нема? Для кого "те" ми дістаєм таки? Для Вас - Жінки! Хто вимага не пити й не палити, Чужих жінок гарненьких не любити, Які все дозволяють, навпаки? Ох, Ви, Жінки! Вклоняємось, земні богині, Вам - Прекрасним душам вашим і ділам! За ваші чари піднімаємо чарки! За Вас, Жінки!!! Морока Микола, 10-Б Полювання Йшла весна... А на Поділлі, у селі Хмелівці Розважалися знічев'я, Окупанти-німці. Тільки в когось на подвір'ї "Ку-ку-рі-ку" вчують, Вмить припруться й з автоматів На курей полюють. Підберуть свої "трофеї": Курка гут! - хазяйці. Курку й дурень стрельнуть може, Ви убийте зайця. Вас іст зайця? - фриц питає І за вухом чуха. Молодиця пальці зводить: Заєць-довгі вуха. Якось вранці кілька німців Одягли кожуха І на лижах в ліс по зайців Понеслись щодуху. Лиш один із тих, "мисливців", Затиснувши рани, Ввечері приповз із лісу: -Капут! Партизани! А всі люди у Хмелівці Нишком посміхались: "Пішли фріци полювати Й самі вполювались!" Морока Микола, 10-Б У пам'яті навіки збережу З весною й теплом Усе оживає І пам'ять людська Про минули часи І хочеться знову і знову На все це поглянуть, І хочеться знову і знову Сюди ще зайти. Тут пам'ятник гарний, Про біль він розкаже, Про горе спіткавше Про пам'ять людську А я ще й мала Про героїв дізналась, Що рано пізнали Жорстоку війну. Я низько вклонюся І квіти поправлю У серці тепло збережу Про подвиг геройський Нашого люду Я й дітям Своїм розкажу. Несвятипаска Наталія 7-Б Пам'ять серця Дідусю рідний і далекий, Пробач за пізнє каяття, Минулому не буде вороття. Я пам'ятаю той щасливий гомін, Пташиний спів зелених верховіть. І дим веселих чарів повен, Ти виборов нам право - просто жить. Пройшов ти з друзями до самого Берлину, Шлях, потом зрошений і кров'ю цей, І подвиг ваш не знає часу плину, Це клятва наша - ваших внуків і дітей. Ти вже зустрівся з юністю своєю, З своїми друзями, що пали у бою, З своїм коханням першим - милою твоєю, Усіх їх пам'ятатимемо - слово я даю! І незнайомку цю із ясними очима, Що винесла тебе в той день страшний Із пекла бою. Зараз ти із ними, Веселий, юний і навік живий. Лелечий спів уже не чуть в твоїй оселі, Та щастя, що ти виборов для нас, Ми збережемо, і в майбутнє двері Відчинимо із пам'яттю про Вас. Негодуйко Олександр 11-А Т.Г. Шевченко Поета іншого не треба І хоч Шевченка вже нема Завжди у серці він у тебе Про нього пам'ять ще жива. О Шевченко, наш Шевченко, Ти поет усіх віків. Більш не знайдеться поета Хто б писав таких віршів. Поки живеш ти в нашім серці Ми не забудемо тебе. Про тебе слава збережеться До нових поколінь дійде. Буток Надія, 7-А Цілую руки матері (Присвячується матері) Цілую, мамо, твої руки Вклоняюся тобі низенько За всі твої прожиті муки, Моя кохана, рідна ненько. Вклоняюсь я тобі, матусю, Що шлях до правди показала. І, що в усіх життєвих скрутах Дорогу правильну вказала. Матусю рідна, ненько моя На край землі піду з тобою, Бо кращої мені нема, Бо мати в нас в усіх одна. Я дякую тобі, матусю За всю твою пестливу ласку За те, що ти мене маленьку Уперше повела у казку. Буток Надія, 7-А Прекрасне літо Прекрасне літо, теплий липень, Несе і води, і життя. Вражають квіти своїм цвітом, І вітром віють почуття. І тиха вся блакитна, Тече тихенько в далечінь. Берізки, поле - все привітне, І все кидає тиху тінь. А сонце, чисте та яскраве, Прекрасні промені кида. І всю красу, яка дивує, Все відображує вода. Зелені луки, синє небо, Усе природне та легке. І береги усе це треба, Бо щастя в нас усіх таке. Лазуренко Семен, 7-Б Слоник Ходит слоник по бульвару, Уши высоко подняв. Слышат уши - с магазина Кто-то Слоника позвал. Высоко поднявши хобот, Слоник быстро побежал. В магазине друга детства Он случайно повстречал. Мовчан Валерія 5-Б клас Царство музыки Есть у нас в Славяногорске Чудный домик на Шевченко. Домик музыки и песни, Ну а главным там - Петренко. Словно Маг он в этом царстве Вместе с феями своими. Обучают милых деток Тайнам музыки красивой. В доме там гуляют Нотки. Ключ скрипичный их хранит. И на праздники, и в будни Музыка всегда звучит. Приходите в это царство, Вас научат петь, играть. И еще хочу я феям Много счастья пожелать! Мовчан Валерія 5-Б клас Байка "Рекомендація" Був Зубру помічник потрібен діловитий. Порадили йому Коня на цю посаду, Та Зубр відмовився сердито, Мовляв, не зможе кінь роботі дати ладу. Хоч сил і досвіду в Коня було чимало, А все тому, що рекомендувала Коня Свиня. Тут не причому Зубр, як я міркую. Бо він мав рацію, якщо пішло на те: Коли тебе Свиня рекомендує - Забудь про свій авторитет. Морока Микола 10-Б Разговор Что на улице? Слякоть и дождь? Или, может быть, солнце сверкает? Неужель никогда не поймешь, Что снежок обязательно тает? Распускают листочки деревья И трава зеленеет вокруг, А ты будешь плакать все время, Потому что друг - не друг? Потому что не смог полюбить он Твоё сердце, что больше морей? Потому что поменял он На подругу твоих друзей? Тебе кажется в пропасти ты И обратной не видишь дороги. И закрыты все жизни пути Для твоей наболевшей любви. Для чего же ты плачешь и молишь, Чтоб вернулись события вспять? Неужели ему ты позволишь Свои чувства опять оскорблять? Ты подумай, девчонка, над этим, Ведь тебе еще жить и жить. И не раз еще в жизни услышишь: "Я люблю тебя. Буду любить!" Морока Микола 10-Б Приход Весны Пришла весна, Вернулись птицы. Проснулся ежик ото сна. Чирикают веселые синицы И радость в душе вселена. Цветет сирень, Проснулись пчелы. Зацвел и старый-старый пень, И зеленеют крошки-ели... Какой чудесный этот день! Мовчан Валерія 5-Б клас Соседи-снежинки Снежинка на ладонь упала, И будто мне она сказала: - Привет! Меня зовут снежинка, Такая легкая я, как пушинка. И вмиг Снежиночка растает. А почему так? Кто же знает? Вот если б с ними вместе жить, Зимою с ними петь-кружить! Вот хорошо би жить вот так! Болтай с Снежинкой просто так! Мовчан Валерія 5-Б клас Пригодии маленького зайчика Якось в лісі на весні У тепленькій хатці Зайчик білий, наче сніг Прокинувся вранці. Ранець в школу він зібрав, Поснідав смачненько. До люстерка поскакав Причепуритись гарненько. Подивився він на себе - Що це трапилося з ним? Стало йому дуже страшно - Він чомусь весь посірів. Що ж таке? У чому справа? Був завжди біленький він. Може вмився він погано? Чи він може захворів? З милом мився-умивався, Тер він шубку аж упрів. Але сірим він зостався. Мабуть все ж він захворів. До лікарні прискакав він, Тут працює Айболить. Звірам він допомагає, І лікує, що болить. Зайчик про біду свою Розповів зі страхом. Але лікар посміявся Над малим невдахою. -Це весна до нас прийшла, Змінює природу. Шубки сірі принесла Всім зайцям в нагоду. Щоб ховатись від вовків Й хитрої лисиці Зміна шуби навесні Дуже знадобиться! Мовчан Валерія 5-Б клас Святогірськ Тихо сонце за горами Промені пускає. А містечко моє рідне, Ще не оживає. Вийшло сонце, освітило Річку, ліс і луки По містечку пролунали Перші тихі звуки. Вже містечко пробудилось Пташки всі і люди Пішов гомін, радість, втіха Вулицями всюди. Та не встиг мій Святогірськ Усіх привітати Як питає сонце миле: "Можна вже сідати?" Знову вечір, знову тиша Простягайся всюди. Але завтра зрання знову Заговорять люди. Лазуренко С, 7-Б Весна-красна Прийшла Весна-красна Тепло нам принесла. Струмочки зацвірінчали, Пташки зацвірінчали. Пухнасті котики цвітуть, З'являється травичка, Вже бджоли в вуликах гудуть, А сонце вище й вище. Пташки із вирію летять, Несуть на крилах весну. В лісах дерева говорять Про цю пору чудесну! Буток Надія, 7-А Зима Зима білолиця, Неначе цариця. На трон свій як сіла, Земля стала біла. Берізки біленькі, Ялинки стрункі, Осики красуні І верби гнучкі. Убралися в шати Із білого шовку. І ніде пташкам Прихилити голівку. Буток Надія, 7-А Дінець Схилились похмуро тополі, Жовтіє старенька верба. Усюди: на лузі і в полі Холодний туман осіда. Замовкли пташки в верховітті, Тріпоче суха осока. І лише Дінець довголітній, Зі шляху свого не зверта. Буток Надія, 7-А Ранок На сході небо пурпурове, Неначе в вогнище палає. Хмарки в пурпуровій оправі, Легенький вітер підганяє. На траві роса прозора, Наче срібло те блищить, А в смарагдовій діброві Тихо листя шелестить. Заспівала перша пташка, Заблищав на сонці став. То у нас, у Святогірську Ранок сонячний настав. Буток Надія, 7-А Батьківщина Людина, людина, прекрасна людина. Людині потрібна своя Батьківщина Хоч біла, хоч чорна, тверда і м'яка Якщо і за неї не дадуть п'ятака. Там мати родила, Татусь научав. Дівчата співали, Плуг поле орав. І в мене. І в тебе, і в кожного з нас. І в давній, прадавній, прадавні ший час, Існує одна неповторна країна, Моя Батьківщина, моя Україна! Лазуренко С., 7-Б Святогірський монастир Великая річка тече під горою. Прекрасної річки немає такої. Над річкою тихо лежать собі гори За ними простори, великі простори. На горах ліси і прекрасна природа. І річка цю всю відображує вроду. А серед усього, немов краса гір Стоїть, як прикраса Святий монастир. Стоїть монастир на великому склоні У сяючій світлом прекрасній короні. І буде стояти ця пам'ятка Бога І завжди до нього відкрита дорога. Лазуренко С., 7-Б Маме Весенним утром ранним, И солнце не взошло, Под ласковой рукою, Вокруг все расцвело. Цветут сады и вишни, Что посадила ты. И тихо, тихо слышно, Как шелестят цветы. Лазуренко С., 7-Б До 9 травня Рано-вранці, на світанку, матір сина проводжала, проводжаючи казала: "Повертайся, Йванку!" Довела до край дороги та й на краю стала. Син пішов, а матір довго сльози проливала. На зорі і вранці вона Бога хвалить. За свого Івана, йому свічки ставить. Не пройшло й півроку, син листа їй пише: "Жив, здоров! Все в нормі" Вона ж тільки й дише... Серце туга обіймає, на душі тривога нудьга життя крає, страждає небога. Через рік старенькій, Знов листа вручили. Папірець маленький: "Івана убити!" Довго-довго читала, день і ніч не спала, край дороги виглядала, на сина чекала. Чекала, чекала, та й не дочекалась; так на тому місці; лежати зосталась. Горе материнське, душу розриває. Зупинимось серце, вже її не має. Довго матір з сином, на зустріч чекали; край тієї дороги обох поховали. .. Морока Н. 10-6 клас Була війна За Батьківщину воювали всі. І прадід мій життя віддав За Україну милу. Він ворога перемагав, щоб Перемога наступила! Залишив трійку малюків, ,Та жіночку - красуню. А сам здоровий, молодий Загинув на чужині. Щоб жили правнуки його У дружбі і у мирі! Чернушенко Віта З-б клас На честь дідуся Мій старенький, сивенький, рідненький дідусь! Рятівник і солдат України! В ніжки хворі твої до землі приклоняюсь За життя однієї родини. Проценко Іра З-б клас 9 травня На календар погляньте!- Червоне це число Всій Україні щастя Велике принесло. Цей день закарбувався У пам'яті навік. І згадують про нього Мільйони чоловік. В погідний день весняний. На плащ у Москві Попадали додолу Німецькі прапори, А наші вітчизняні Блакитні прапори Звелись у піднебесся ,Мов красені орли. Але не легко нашим Дісталась перемога. Бо встелена кістками й кров'ю Ця дорога. А скільки до бою йшли! Та не даремно кров'ю Устелена дорога! Усе ж вдалося нам Здобути перемогу! Відтоді залишилася Традиція ця давня І кожен рік святкують Усі "Дев'яте травня". Буток Надія 7-А клас Шановним воїнам... Шановні воїни, бійці, Вклоняємося вам до землі. Зробили ви чимало справ. Щоб кожен з нас можливість мав Дивитися на цей Дінець І розуміти, це - вінець. Природи-матері, що він її поля, гаї, ліси Своєю кров'ю полили. Ви бачили на власні очі Запеклий бій. Безсонні ночі Вам теж відомі. Що до нас, То ми повік вас не забудем І будем завжди шанувать Та вчинки мужні пам'ятать. "Домовина біля хати Одіж геть уся в заплатах,. Плач і стогін невгамовний, Біль, розлука невимовні Там дитина біля ставу Кличе, кличе свою маму. Але мати не прийшла: Під кнутами полягла. Кошеня сидить голодне, Прислухається холодним І єдиним синім вухом. Бо ніколи вже і муху Не побачить, навіть маму :Оченят немає - ями. Помагаймо всім нещасним .Допомога - наша броня. І була б вже наша воля, Ми зробили б все прекрасним!" - Все це думи ваші спільні. Уві сні країну вільну Ви вбачаєте, а поки - Вбивства, злоба, довгі роки Пам'яті про тих батьків, Що злягли від рук катів У глибокії могили, А з них молять, плачуть, квилять, Щоб дивилися за тим. Щоб живим дістався син, Донька, бабуся, усі рідні, А вже вони сплять вічно. За всі ці страждання, недолі ,Жорстоке позбавлення волі Добрим словом ми вас пом'янем І нізащо в світі не проклянем. Хай у вашому житті не буде ні хмаринки, На прекрасному обличчі - ні сльозинки, Справдяться хан бажання ваші всі. Сміливі воїни та мужнії бійці. Заболотня Наталія 10-6 клас |
