"Чорнобиль…Збережемо пам’ять про подвиг"

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Потужний циклон розніс радіоактивні речовини територіями Литви, Білорусі, Латвії, Польщі, Росії, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже багато часу, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні мінікатастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.

З метою вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у навчальному закладі «Святогірський заклад загальної середньої освіти І-III ступенів Святогірської міської ради Краматорського району Донецької області» педагогами  проведено тематичні виховні години «Нехай у серці не згасне пам’ять», години інформування «Іншої землі у нас не буде, нам потрібно нашу зберегти», «Чорнобиль… Трагедія… Пам’ять», уроки пам’яті «Збережемо пам’ять про подвиг».

Мовчать слова, як квіти обеліскам!

Хвилиною мовчання вшанувать

Зосталось мертвих рідних, близьких.

Чорнобильського болю не пізнать.

Не пахнуть навіть встелені гвоздики

Ті квіти болю, сліз й журби

І світла пам`ять лишиться на віки

Безсмертним душам спільної біди.

Мовчать слова, як квіти обеліскам,

Радіаційна зона не зника.

Живих вшануймо і вклонімось низько

Сльозина болю по щоці стіка.

Фоторепортаж